Словарь української мови (1924)/розмір
Зовнішній вигляд
◀ розмінятися | Словарь української мови Р розмір |
розмірач ▶ |
|
Розмі́р, ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Нп. 3) = Розмірач. Сумск. у.