Словарь української мови (1924)/розміряти

by Борис Грінченко

◀ розмірковувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розміряти

розмірятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. розмі́рити, рю, риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2) — пле́чі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.