Словарь української мови (1924)/розоначити

by Борис Грінченко

◀ розонаджити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розоначити

розонька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розона́чити, чу, чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волося. Вх. Лем. 462.