Словарь української мови (1924)/розохочувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розохотити Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розохочувати 		розохочуватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розохо́чувати, чую, єш, сов. в. розохо́тити, чу, тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розохочувати&oldid=485303