Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розривка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розривка
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́зривка, ки, ж. Развлеченіе. НВолын. у. Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. I. 341.