Словарь української мови (1924)/розривка
Зовнішній вигляд
◀ розриватися | Словарь української мови Р розривка |
розридатися ▶ |
|
Ро́зривка, ки, ж. Развлеченіе. НВолын. у. Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. I. 341.
◀ розриватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розривка |
розридатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розривка
Борис Грінченко
1924
Ро́зривка, ки, ж. Развлеченіе. НВолын. у. Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. I. 341.