Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розроїтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розроїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Розрої́тися, рою́ся, ї́шся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.