Словарь української мови (1924)/розрушати
| ◀ розрухатися | Словарь української мови Р розрушати |
розрюмсатися ▶ |
|
Розруша́ти, ша́ю, єш, сов. в. розру́шити, шу, шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Нп.