Словарь української мови (1924)/розрізняти

by Борис Грінченко

◀ розрізнити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розрізняти

розрізнятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розрізня́ти, ня́ю, єш, сов. в. розрізни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. I. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.