Словарь української мови (1924)/розсвінути
Зовнішній вигляд
◀ розсвербітися | Словарь української мови Р розсвінути |
розсвіт ▶ |
|
Розсвіну́ти, не́, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.