Словарь української мови (1924)/розсвітати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розсвіт Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсвітати 		розсвітатися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розсвіта́ти, та́є, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розсвітати&oldid=485362