Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розситити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розситити
Берлін: Українське слово, 1924

Розсити́ти, чу́, ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу. Чуб. I. 72.