Словарь української мови (1924)/розславляти
Зовнішній вигляд
◀ розславити | Словарь української мови Р розславляти |
розслебезувати ▶ |
|
Розславля́ти, ля́ю, єш, сов. в. розсла́вити, влю, виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. II. 181.