Словарь української мови (1924)/розслухати

by Борис Грінченко

◀ розслебезувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розслухати

розслухатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розслу́хати, хаю, єш, гл. Разслышать. Чи через.... жаб, чи.... через кого.... я щось не розслухав. Кв. I. 78.