Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розсмердітися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розслухатися Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсмердітися 		розсмикати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розсмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Начать сильно вонять.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розсмердітися&oldid=485397