Словарь української мови (1924)/розсмердітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсмердітися
Берлін: Українське слово, 1924

Розсмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Начать сильно вонять.