Словарь української мови (1924)/розсолода

by Борис Грінченко

◀ розсолити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсолода

розсолоджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсоло́да, ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.