Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розсолода

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсолода
Берлін: Українське слово, 1924

Розсоло́да, ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.