Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розставатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розставатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розстава́тися, таю́ся, є́шся, сов. в. розста́тися, ста́нуся, нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Нп.