Словарь української мови (1924)/розстановляти
| ◀ розстановити | Словарь української мови Р розстановляти |
розстань ▶ |
|
Розстановля́ти, ля́ю, єш, сов. в. розстанови́ти, влю́, виш, гл. = Розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба. Кв. I. 70.