Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розстеляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розстеляти
Берлін: Українське слово, 1924

Розстеля́ти, ля́ю, єш, сов. в. розстели́ти, лю́, леш, гл. = Розстилати, розіслати.