Словарь української мови (1924)/розсіватися

by Борис Грінченко

◀ розсівати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсіватися

розсідатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розсі́ятися, сі́юся, єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.