Словарь української мови (1924)/розсідлувати

by Борис Грінченко

◀ розсідлати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсідлувати

розсідлуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсі́длувати, лую, єш, сов. в. розсідла́ти, ла́ю, єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.