Словарь української мови (1924)/розумець

by Борис Грінченко

◀ розумаха

Словарь української мови Борис Грінченко Р розумець

розуміння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Розуме́ць, мця́, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.

II. Розуме́ць, мцю, м. Ум. отъ розум.