Словарь української мови (1924)/розцвітатися

by Борис Грінченко

◀ розцвітати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розцвітатися

розцвяхувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розцвіта́тися, та́юся, єшся, сов. в. розцвісти́ся, ту́ся, те́шся, гл. = Розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Чуб. III. 118. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив. Рудч. Ск. I. 90.