Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розцуратися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розцуратися
Берлін: Українське слово, 1924

Розцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.