Словарь української мови (1924)/розцуратися
| ◀ розцокотатися | Словарь української мови Р розцуратися |
розчавити ▶ |
|
Розцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
| ◀ розцокотатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розцуратися |
розчавити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розцуратися
Борис Грінченко
1924
Розцура́тися, ра́юся, єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.