Словарь української мови (1924)/розчахнутися

by Борис Грінченко

◀ розчахнути

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчахнутися

розчвакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) О деревѣ: разодраться, расколоться вдоль въ мѣстѣ развѣтвленія. 2) О человѣкѣ, скотѣ: разорваться въ паху отъ расхожденія ногъ. Шух. I. 215. На льоду розчахнувся. Ном. № 8135.