Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розчепірити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розчепірити
Берлін: Українське слово, 1924

Розчепі́рити, рю, риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. I. 121.