Словарь української мови (1924)/розчовпати

by Борис Грінченко

◀ розчісуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчовпати

розчовпнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчо́впати, паю, єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. I. 155.