Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розшелестітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розшелестітися
Берлін: Українське слово, 1924

Розшелесті́тися, щу́ся, стишся, гл. Приняться шелестѣть.