Словарь української мови (1924)/розшивати

by Борис Грінченко

◀ розшибатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розшивати

розшийнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розши́ти, ши́ю, єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.