Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розшматувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розшматувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.