Словарь української мови (1924)/розшугакати

by Борис Грінченко

◀ розштовхувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розшугакати

розшукати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розшуга́кати, каю, єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері, — не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.