Словарь української мови (1924)/розшукувати
| ◀ розшукування | Словарь української мови Р розшукувати |
розшукуватися ▶ |
|
Розшу́кувати, кую, єш, сов. в. розшука́ти, ка́ю, єш, гл. Разыскивать, разыскать. Коли б чию долю піймав, може б тоді розшукав десь і свою. Грин. I. 112.