Словарь української мови (1924)/розщедритися

by Борис Грінченко

◀ розщебетатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розщедритися

розщибати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розще́дритися, рюся, ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.