Словарь української мови (1924)/розідбати

by Борис Грінченко

◀ розігрувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розідбати

розіднити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розідба́ти, ба́ю, єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Грин. III. 348. Повези та продай, а нам горілочки розідбай. Мил. 164.