Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розізлитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розізлитися
Берлін: Українське слово, 1924

Розізли́тися, лю́ся, лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. НВолын. у.