Словарь української мови (1924)/розіллятися

by Борис Грінченко

◀ розілляти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розіллятися

розімкнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розілля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.