Словарь української мови (1924)/розімлівати
| ◀ розімкнути | Словарь української мови Р розімлівати |
розімняти ▶ |
|
Розімліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розімлі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)