Словарь української мови (1924)/розімчатися

by Борис Грінченко

◀ розімчати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розімчатися

розім'яти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розімча́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.