Словарь української мови (1924)/ройовий
Зовнішній вигляд
◀ ройвиця | Словарь української мови Р ройовий |
ройовик ▶ |
|
Ройови́й, а́, е́. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.