Словарь української мови (1924)/роса

by Борис Грінченко

◀ ропухатий

Словарь української мови Борис Грінченко Р роса

росий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роса́, си́, ж. 1) Роса. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Сама ще молоденька, тільки як роса біла. МВ. I. 102. Перегна́ти на ро́су кого́. Задать кому. Ном. № 3470. 2) Бо́жа роса́. Молочные продукты. Ном. № 12371. За божу росу (молоко) не беруть грошей. Ном. № 12312. Ум. Роси́нка, роси́ночка, роси́ця, роси́чка, ро́сонька. Чуб. V. 283. Чуб. III. 476. Сонечко зійшло, росиця спала. Мет. 322.