Словарь української мови (1924)/росказувати

by Борис Грінченко

◀ росказати

Словарь української мови Борис Грінченко Р росказувати

роскаль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роска́зувати, зу́ю, єш, сов. в. росказа́ти, жу́, жеш, гл. 1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905. 2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. III. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. I. 92.