Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскачувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роска́чувати, чую, єш, сов. в. роскача́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.