Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскидатися
Берлін: Українське слово, 1924

Роскида́тися, да́юся, єшся, сов. в. роски́датися, даюся, єшся, одн. в. роски́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. Лебед. у. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Левиц. Пов. 221. Панночка на стільчику роскинулась, плаче. МВ. (О. 1862. III. 41).