Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росклеветати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росклеветати
Берлін: Українське слово, 1924

Росклевета́ти, вечу́, чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали. Грин. III. 187.