Словарь української мови (1924)/росклинки
Зовнішній вигляд
◀ росклинє | Словарь української мови Р росклинки |
росклопотатися ▶ |
|
Ро́склинки, ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверецъ, ведущихъ на крыльцо. Шух. I. 105.