Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росколихувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росколихувати
Берлін: Українське слово, 1924

Росколи́хувати, хую, єш, сов. в. росколиха́ти, ха́ю, єш и колишу́, шеш, гл. 1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали. Сим. 178. 2) — ду́ха. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень. К. ХП. 21.