Словарь української мови (1924)/росколочувати

by Борис Грінченко

◀ росколотити

Словарь української мови Борис Грінченко Р росколочувати

росколупати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Росколо́чувати, чую, єш, сов. в. росколоти́ти, чу́, тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.