Словарь української мови (1924)/роскопувати

by Борис Грінченко

◀ роскопотитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роскопувати

роскопуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роско́пувати, пую, єш, сов. в. роскопа́ти, па́ю, єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. I. 31.