Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскроїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскроїти
Берлін: Українське слово, 1924

Роскро́ї́ти, кро́ю, їш, гл. = Роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.