Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскуматися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскуматися
Берлін: Українське слово, 1924

Роскума́тися, ма́юся, єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся. Чуб. V. 155.