Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскути
Берлін: Українське слово, 1924

Роску́ти, кую́, є́ш, гл. = Роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.